Якось так усе складається...

...що на певний період мого життя приходить якийсь новий прояв мене самої. Бог не наділив мене ніякими талантами, але час від часу дає відчути, як було б чудово їх мати...

Так в один прекрасний момент я почала в'язати. Це захопило мене настільки, що я в'язала до 3-4-ї години ранку: одяг своїм маленьким дітям, світери чоловіку, плаття та кофти собі... А потім це захоплення кудись зникло. На сьогоднішній день мені здається, я не знаю, з якого боку підійти до спиць та ниток.

Після цього я стала малювати. Ні, не картини шедевральні, а просто - оформила свій клас (на той момент я була вчителем початкових класів) власними руками: мною були намальовані стенди, картинки, оформлені плакати. Вдома було розмальоване все, що тільки могло бути розмальованим: всі двері - в будинок, до сараю, до погреба, літній душ мав розмальовані двері, стіни, вікна. Чоловік всі мої малюнки "обігнув" за допомогою зварювального апарата дротом,  залишалося їх тільки розфарбувати. На жаль, на цей момент збереглися лише одні двері до господарської будівлі та гномик на вхідній калітці. А малювати я більше не вмію(((

А потім я почала писати... Правда, писала я вірші, ще починаючи зі школи, та вони були дитячі, трохи наївні... А тут писалось якось все: і проза, і вірші - як серйозні, так і жартівливі, - і слова, які були покладені на мелодії відомих пісень, і вітальні слова - навіть не слова, а цілі сценарії: на дні народження, на свята, колегам до ювілеїв.  Свого часу разом з Миколою Харченком працювали на весіллях - він оператор, а я - кореспондент-озвучувач: брала інтерв'ю у молодят, у їхніх рідних, у гостей, а потім, під час монтажу все це красиво оформлювалось - "накладалась" музика, а на фоні музики звучали мої слова... 

Якось писалось саме по собі ніби...

На жаль, і це в минулому. Та, дякуючи пораді своїх колег, зокрема Привалової Лариси, в 2007 я видала невеличку збірку власних творів під назвою "Четыре стихии" (автор ілюстрації - Олег Привалов). 
В ті роки я "жила" на порталі "Стихи.ру", приймала участь в конкурсах, деякі мої вірші ставали переможцями. Зараз я надзвичайно рідко заходжу на стіхіру, проте уже багато років є постійним членом Журі в конкурсах, оголошених Фондом ВСМ ("Великий странник  - Молодым"). Свідчення тому - в закладці "Хвилини слави".

За звичкою, інколи до мене звертаються знайомі, щоб  допомогла з написанням сценарію, а я навіть не розумію, як їм можна пояснити, що це вже пішло... 

І ось уже 6 років я вишиваю (про це в закладці "Малюю голкою").

А в цій закладці час від часу буду викладати свою письмову творчість.