середа, 23 вересня 2015 р.

Трохи експериментальної поезії: Секвенція (із власного)

Вам відомо, що таке "секвенція" в поезії?  За роз'ясненням пропоную звернутися до цієї замітки. До речі саме тут Ви зможете побачити секвенції Е.Дюринга, наведені для прикладу.
Якщо Вам не хочеться переходити за посиланням, то скажу, що секвенція нагадує сходи, першою сходинкою яких є фраза типу "Х схоже (схожий, схожа, схожі) на...", а слідуючі сходинки продовжують порівняння, вводячи у гру самі несподівані (по відношенню до першої фрази) образи. Кожна наступна сходинка - довша за попередню. Ідеальна секвенція - це ніби драбина на небо.
Моя ж власна секвенція написана у вигляді екперименту і сконструйована за принципом готичної драбини: дозволяє піднятися вгору, а потім спуститися донизу)))

Секвенция

Мои стихи похожи
На довольные клоунов рожи,
На те слёзы, что льют по утрам Арлекины,
На морали, что их Буратинам читают Мальвины,
На те тучи, что горы покрыли словно слоем из ваты,
На узор в день морозный, на окне нарисованный замысловато,
На холодные капли-дождинки, что роняет нам небо,
На счастливые миги, где никто ещё не был,
На кран, из которого льётся вода…
Каждый мой стих – ерунда!



2007 рік
Авторське право: Свідоцтво про публікацію №107110200179

Немає коментарів:

Дописати коментар