Показ дописів із міткою Життя на папері. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Життя на папері. Показати всі дописи

понеділок, 11 грудня 2017 р.

Слово горькое... по моим мечтам (із власного)

Одного разу (у далекому 2007 році!) захотілося чогось нестандартного, чудернацького...
Довелося посидіти години з півтори, щоб вийшло ось таке три в одному, що навіть є певні правила, щоб його прочитати:

1. Читаєте вірш, розташований зліва
2. Читаєте вірш, розташований справа
3. Читаєте повністю, об*єднавши два вірші в один (тобто через всю довжину рядка)





Слово горькое................по моим мечтам
Ранит душу мне..............словно лезвием
Чувство тонкое...............как ненужный хлам
Унося к луне...................бесполезное

Средь небес ночных.......я в плену у грёз
Между ярких звёзд..........мною создан ты
Вот из чувств таких........из горючих слёз
Будет соткан мост...........для моей мечты

А на том мосту................не сошлись опять
Устремится вдаль...........и любовь моя
Уводя мечту....................повернула вспять
Моя грусть-печаль..........окаянная.

© Copyright: Милая Людям, 2007
Свидетельство о публикации №107122700205



субота, 25 листопада 2017 р.

Написано 10 років тому, та інколи буває надзвичайно актуально (із власного)

Не надо диктовать мне правил.
Не надо в рамки загонять.
Не надо толковать о праве.
Диктат не надо применять!
Быть не хочу марионеткой
Ни в чьих воинственных руках.
И не мани к себе монеткой –
Уж лучше буду на бобах.
Не надо мне златые горы
Пытаться в дар преподносить.
Не надо всаживать мне шпоры.
Да и кнутом не надо бить,
Чтоб тут же предлагать мне пряник.
Плевать не надо в душу мне.
Не говори, что я упряма,
И жду я принца на коне.
Я ни принцессой, ни рабою
Быть в этой жизни не хочу.
Желаю быть сама собою!
Об остальном я промолчу...
(Із власного, 2007 рік)


 © Copyright: Милая Людям, 2007
Свидетельство о публикации №107081000131

четвер, 23 листопада 2017 р.

Перший приморозок... (із власного)





Я вранці вийшла, а надворі «мінус»…
Дивлюсь, ромашка зовсім похилилась.
І хости опустили лист розкішний.
Стоїть горіх вже голий, а не пишний.
Лиш, мріючи про сонце і про роси,
Живе троянда, спалена морозом.

                                              (16.11.2017) 

 © Copyright: Милая Людям, 2017
Свидетельство о публикации №117112311084

четвер, 21 січня 2016 р.

Актуально (із власного)

 
Мы вновь и вновь на грабли наступаем,
удар уже вдвойне нам ощутим.
Но снова все ошибки повторяем,
и каяться, как видно, не хотим!!!


 © Copyright: Милая Людям, 2007
Свидетельство о публикации №107022600211

З огляду на те, що діється в державі - ми не просто наступаємо двічі на одні й ті ж граблі, ми на них стрибаємо з розгону і від душі!

середа, 13 січня 2016 р.

Есть многие по жизни атеисты... (із власного)

Есть многие по жизни атеисты:
Их так воспитывали - было время.
Но замыслы, поступки были чИсты.
И отличалось атеистов "племя"
От тех, других, кто, вроде, верит в Бога,
Но заповеди "свято" нарушает...
И снова в церковь их ведёт дорога,
Покаются они и Бог прощает.
Из церкви выйдя, получив прощенье,
Все заповеди вновь они нарушат,
И снова будут, преклонив колени,
Раскаиваясь, говорить, что служат
Всевышнему, что свято в него верят,
Пусть только их в беде не оставляет...
----------------------------------------
Так, может, всё ж честнее тот, кто ценит
Без веры заповеди, и не нарушает?


 © Copyright: Милая Людям, 2007
Свидетельство о публикации №107052500871 


понеділок, 21 грудня 2015 р.

Мой ангел-хранитель... (из собственного)

Мой ангел-хранитель со мной подустал,
взял отпуск досрочно - и тут же пропал.
Решил посмотреть на меня издалИ,
как справлюсь сама, да и выживу ли?
Не скрою, что тяжко мне было одной.
Привыкла я к чувству, что он за спиной.
А тут как-то сразу осталась сама
и чувство такое - пришла вдруг зима,
так холодно стало, тревога в душе...
И смерть промелькнула в крутом вираже.
Но сжалился ангел и вновь в свой приют
вернулся, чем вызвал покой и уют.
Так вот! Дорожу я с тех пор им вдвойне:
без ангела сложно прожить на земле.

Авторское право:
© Copyright: Милая Людям, 2007
Свидетельство о публикации №107022401077
 

неділя, 25 жовтня 2015 р.

Минутка-шутка (из собственного)

НАБОЛЕВШЕЕ

О, как же я тебя ждала весь год!
Иллюзий море строила, что вот
Придешь ты, наконец... Как это будет?
В мечтах была так счастлива я, люди!


Тебя я постоянно представляла,
И о тебе всем уши прожужжала.
Я бредила тобою наяву.
Казалось мне, что я не доживу

 
До той минуты, когда ты придёшь
И что-то новое мне в жизнь внесёшь.
С тобою в мыслях я была повсюду!
Мне говорили: "Успокойся, Люда!"


И наконец-то, ты пришел - ждала весь год!
Но как же ты меня сейчас задрал, РЕМОНТ!!!



12.07.2007


Авторское право:Свидетельство о публикации №107071201166

середа, 23 вересня 2015 р.

Трохи експериментальної поезії: Секвенція (із власного)

Вам відомо, що таке "секвенція" в поезії?  За роз'ясненням пропоную звернутися до цієї замітки. До речі саме тут Ви зможете побачити секвенції Е.Дюринга, наведені для прикладу.
Якщо Вам не хочеться переходити за посиланням, то скажу, що секвенція нагадує сходи, першою сходинкою яких є фраза типу "Х схоже (схожий, схожа, схожі) на...", а слідуючі сходинки продовжують порівняння, вводячи у гру самі несподівані (по відношенню до першої фрази) образи. Кожна наступна сходинка - довша за попередню. Ідеальна секвенція - це ніби драбина на небо.
Моя ж власна секвенція написана у вигляді екперименту і сконструйована за принципом готичної драбини: дозволяє піднятися вгору, а потім спуститися донизу)))

Секвенция

Мои стихи похожи
На довольные клоунов рожи,
На те слёзы, что льют по утрам Арлекины,
На морали, что их Буратинам читают Мальвины,
На те тучи, что горы покрыли словно слоем из ваты,
На узор в день морозный, на окне нарисованный замысловато,
На холодные капли-дождинки, что роняет нам небо,
На счастливые миги, где никто ещё не был,
На кран, из которого льётся вода…
Каждый мой стих – ерунда!



2007 рік
Авторське право: Свідоцтво про публікацію №107110200179

четвер, 17 вересня 2015 р.

Дураку и Бог не поможет (із власного)

Ця притча зайняла перше місце на конкурсі неформатної творчості "Різнокольорове літо", липень 2007 року.

Жил человек когда-то. И поверь -
От благочестья весь так и светился.
На протяженьи как-то трёх недель
На землю дождь, не прекращаясь, лился.
Кто плакал, кто бежал, а кто молился...
Молился и святоша наш: "О Боже!
Неужто на меня Ты разозлился?
Нет, не обидит Бог! Он мне поможет!"
И вот уже до пояса вода...
А рядом, видит: лодки проплывают.
Кричат ему: "Быстрее к нам сюда!" -
"Нет, Божьей помощи я ожидаю!"
Вода по грудь. Но проплывает плот.
"Тебя спасём! - с плота ему вещают.
"Спасибо, - им святоша прямо в лоб,-
Я помощи от Бога ожидаю!"
А дождь идёт. Вода всё выше, выше.
Святоша ртом уже глотает воду.
Вдруг видит он: к нему всё ближе, ближе
Плывут зайчата, оседлав колоду.
"Сейчас спасём! Сюда иди же ты!" -
Один из тех зайчат его зовёт.
А он в ответ кричит им из воды:
"Нет, Бог меня спасти сейчас придёт!"
Через минуту был уже в раю.
Заплакал там, с укором кинув Богу:
"Надеялся на милость я Твою,
На чудо, на спасенье, на подмогу."
"А плот и лодки - зря там проплывали?
Тебя три раза я спасал оттуда!
По-человечьи даже зайцы звали!
Какого ожидал ещё ты чуда?"
......................................
Хоть это выдумка - зато мораль здесь в том,
Что вера только в чудо пусть не гложет.
Сам думай о себе, живи своим умом.
А дураку и Бог помочь не сможет!


Авторське право: свідоцтво про публікацію  №107060201879

понеділок, 24 серпня 2015 р.

Молитва за Вкраїну (із власного)

Молюся, Господи святий,
Благаю, Боже, не за себе,
А за Вкраїну, бо їй треба
Шалене море доброти.

Вже стільки винесла вона,
Моя стражденная держава,
Тож і на щастя має право -
Дісталось горя їй сповна.

Її терзали, як могли,
Ділили, Боже, на частини,
Та все ж лишалася єдина -
Як матір рідну берегли.

Але в останнії роки
Наруги знов вона зазнала:
Все грошей "їм" і влади мало -
Терзають знову на шматки.

Вкраїна бідная моя
Знов бачить зраду і насилля.
Врятуй же, Боже, від безсилля-
Хай воля здійсниться Твоя.

Даруй країні доброти,
А владоможцям дай на розум.
Змінить життєву нашу прозу
На вірші допоможеш Ти.

жовтень, 2007 рік (з поправкою на сьогодення)
Авторське право: свідоцтво про публікацію
№107103002777

пʼятниця, 14 серпня 2015 р.

Про себе в сонеті


Четыре стихии бушуют во мне,                             
меня разрывая внутри и извне.
Огнем воспылаю и искрами ввысь
в какой-то момент я могу вознестись.

Но вот, укротивши лавину огня,
другая стихия поглотит меня.
Слезу утирая, спрошу у судьбы:
"Откуда такие запасы воды?"

На море любви, теплоты и добра
как будто земля, становлюсь я щедра.
И облачком лёгким парю над землёй,
в воздушный поток превратившись порой.

Четыре стихии со мною всегда:
земля это, воздух, огонь и вода.


24.03.2007

Авторське право: свідоцтво про публікацію №107032402459

середа, 5 серпня 2015 р.

Жінкам (із власного)

Бувають дні, що хочеться кричать,
Коли надія серце покидає.
Не хочеться нікого помічать…
І це такОж, на жаль, в житті буває.

Та пам'ять хай відродить віді сну
Картини-чудеса такі приємні:
На крилах журавлі несуть весну…
Он зорепад зірки дарує чемно…

А вчора ніби був звичайний день,
Але хотілось в танці закружляти,
Хотілось обійняти всіх людей,
Та й просто безпричинно посміятись…

У жінки не питають про роки,
Вона бажанна теж і поза віком.
І сяють її очі залюбки,
Коли ця жінка поряд з чоловіком.

І ловлять її ніжне всі тепло,
І хочуть забаганки зрозуміти.
Чоловіки – відомо це давно –
Заради жінки світ могли скорити.

І хай нам кажуть: "Жінка – це кінець!
Від цих жінок пороки всі й напасті!"
Зійшов би світ без жінки нанівець.
В чоловіків лише із нами щастя.

29.10.2007
Авторське право: свідоцтво про публікацію  №107102903438

середа, 15 липня 2015 р.

Подяка (із власного)

Усі ми згадуємо Бога
І йдемо по Його сліду,
Коли здається, що дорога
Життєва завела в біду.
Свої лиш бачим інтереси,
Хоч дяку треба дати - край!
Та, дивлячись в небесне плесо,
Ми лиш повторюємо: "Дай!"
.....................................
А, схаменувшись, промовляю
До Бога, запаливши свічі:
"Я дякую, за те, що маю!
За те, що ні - спасибі вдвічі!"

03.06.2007

Авторське право:
свідоцтво про публікацію № 107060300001

середа, 8 липня 2015 р.

Без верби та калини нема України (із власного)

Калина - образ України,                                                                                             Її надія на життя,
На кращу долю солов"їну
І на щасливе майбуття.

Калина - образ не єдиний,
Бо поряд постає верба.
Це також символ України -
Її печаль, її журба.

Це означає - зрозуміло!-
Що через тугу і печаль
Іде до щастя Україна!
Іде вперед, у світлу даль.

І кожна змалечку дитина
Засвоїла про те слова,
Що не існує Україна,
коли цих двох рослин нема*.

*Маю на увазі вислів "Без верби і калини - нема України"

22.05.2007
Авторське право:  Свідоцтво про публікацію №107052200349

субота, 27 червня 2015 р.

Притча о счастье

Можливо, Вам  на очі колись потрапляла така притча:

Однажды три брата увидели Счастье, сидящее в яме. Один из братьев подошел к яме и попросил у Счастья денег. Счастье одарило его деньгами, и он ушел счастливый. Другой брат попросил красивую женщину. Тут же получил и убежал вместе с ней вне себя от счастья. Третий брат наклонился над ямой: — Что тебе нужно? – спросило Счастье — А тебе что нужно? – спросил брат. — Вытащи меня отсюда, – попросило Счастье. Брат протянул руку, вытащил Счастье из ямы, повернулся и пошел прочь. А Счастье пошло за ним следом.

Остальные красивые притчи можно прочесть на сайте: https://elims.org.ua/pritchi/pritcha-pro-schaste-v-yame/
Однажды три брата увидели Счастье, сидящее в яме. Один из братьев подошел к яме и попросил у Счастья денег. Счастье одарило его деньгами, и он ушел счастливый. Другой брат попросил красивую женщину. Тут же получил и убежал вместе с ней вне себя от счастья. Третий брат наклонился над ямой: — Что тебе нужно? – спросило Счастье — А тебе что нужно? – спросил брат. — Вытащи меня отсюда, – попросило Счастье. Брат протянул руку, вытащил Счастье из ямы, повернулся и пошел прочь. А Счастье пошло за ним следом.

Остальные красивые притчи можно прочесть на сайте: https://elims.org.ua/pritchi/pritcha-pro-schaste-v-yame/
 "Однажды три брата увидели Счастье, сидящее в яме. Один из братьев подошел к яме и попросил у Счастья денег. Счастье одарило его деньгами и он ушёл счастливый. 
Другой брат попросил красивую женщину. Тут же получил и убежал вместе с ней вне себя от счастья.
Третий брат наклонился над ямой.

неділя, 14 червня 2015 р.

Хто скаже - де найкраще жити?

Хто скаже - де найкраще жити?
Чи зможе хтось на це відповісти?
Найкраще там, де можеш полюбити,
Душею й серцем прагнеш розцвісти.

А я змогла любити в Україні.
І Україну-матінку люблю!
Вона, душа і серце - триєдині.
За долю її кращую молю.

Я знаю, що спокійним залишитись -
Це дуже важко... Чи потрібно все ж
З усім, що відбувається, змиритись?
Не всі це вміють, ой, не всі! Я - теж...

Я інколи, буває, скаженію
Від того, що безсила щось зробить.
Але я свято вірю, що зумію
Добро в своєму серці не згубить!

20.05.2007
Авторське право:  Свидетельство о публикации №107052001341

вівторок, 9 червня 2015 р.

Якось так усе складається...

...що на певний період мого життя приходить якийсь новий прояв мене самої. Бог не наділив мене ніякими талантами, але час від часу дає відчути, як було б чудово їх мати...
Так в один прекрасний момент я почала в'язати. Це захопило мене настільки, що я в'язала до 3-4-ї години ранку: одяг своїм маленьким дітям, светри чоловіку, плаття та кофти собі... А потім це захоплення кудись зникло. На сьогоднішній день мені здається, я не знаю, з якого боку підійти до спиць та ниток.
Після цього я стала малювати. Ні, не картини шедевральні, а просто - оформила свій клас (на той момент я була вчителем початкових класів) власними руками: мною були намальовані стенди, картинки, оформлені плакати. Вдома було розмальоване все, що тільки могло бути розмальованим: всі двері - в будинок, до сараю, до погреба, літній душ мав розмальовані двері, стіни, вікна. Чоловік всі мої малюнки "обігнув" за допомогою зварювального апарата дротом,  залишалося їх тільки розфарбувати. На жаль, на цей момент збереглися лише одні двері до господарської будівлі та гномик на вхідній калітці. А малювати я більше не вмію(((